Віталій Кузнєцов: або боремося, або нема чого виходити на паркет

Віталій Кузнєцов: або боремося, або нема чого виходити на паркет

Головний тренер Хіміка (юнаки 2003р.н.) Віталій Кузнєцов розповідає, у який баскетбол грає його команда і у скількох гравців є шанс дістатися професійного рівня.

- Ви планували стати призерами чи мали чемпіонську мету на фінальний тур ВЮБЛ?

- Коли їхали до Києва, планували принаймні грати у фіналі, але вийшло так, як вийшло. У півфіналі поступилися майбутнім чемпіонам. До того ж провели гру достатньо нервово, нерівно і Дніпропетровськ заслужено нас здолав. Матч за бронзу з Хижаками трохи відновив статус-кво. Я хлопцям сказав: або ж ми граємо до кінця, боремося за медалі, або ж ми не будемо виходити взагалі на майданчик. І вони повністю виконали те, про що ми з ними домовлялися у роздягальні. Повністю виконали установку на гру, віддалися грі і заслужено перемогли.

- Ви демонструєте вже дорослий баскетбол цим віком?
- Ми прагнемо це робити. Нажаль, правила не завжди дозволяють нам це робити. Свої ньюанси є у баскетболі юнацькому.

- Які ньюанси?
- Ми граємо п`ятірками. Я можу міняти тільки одну людину у п’ятірці. Тобто, грубо кажучи, шістками граємо. І я не можу замінити гравця... буває вони випадають з гри на різних позиціях і я не можу замінити будь-якого гравця. Є шість гравців, і я ними кручу у п’ятихвилинці. Це позначається на малюнку гри.

- Я бачу у вас є лідер – у бронзовому матчі Максим Досюк набрав 20 очок, ще й вісім підбирань зробив, майже дабл-дабл.
- У нас командна гра. Вона таким чином складається, що сьогодні Дасюк 20 набрав, а перед цим Мітріч (Михайло Мітріч увійшов до символічної п’ятірки фіналу ВЮБЛ-2003 – ред.). У нас кожний у конкретний день, якщо він відкривається, якщо у нього йде гра, він приносить користь команді. І усі прагнуть на нього грати. Йде гра, і ми його вантажимо усі.

- У такому віці вже чітко розписані амплуа? Ти центровий, ти форвард, ти розігруючий?

- Відверто кажучи, у деяких команд так, але у нас ще ні. У нас ні, хлопці ростуть, багато хто ще шукає своє місце на майданчику. Розігруючі є, вони трохи менші на зріст, решта – універсальні гравці. Ми граємо без аплуа.

- У багатьох ваших хлопців є баскетбольне майбутнє?
- Я думаю, якщо вони працюватимуть над собою, то у половини команди, як мінімум, у них є гарні шанси рости далі і стати професійними спортсменами. Але усе залежить від них.

- Чи важливий результат для 13-14-річних хлопців, для вас? Чи важливіше підготувати гравця до дорослого баскетболу?
- Це дуже складне питання. Думаю, безпосередньо для них це важливо, 3 місце. Для мене, як для тренера, це вже менш принципове питання: стали ми призерами, чи ні. Якщо у мене є п’ять гравців і я їх виведу на професійний рівень – це буде супер. Але знов таки, якщо їх п’ятеро, вони мають вигравати. Усе взаємопов’язано. Якщо п’ять гравців високого рівня, вони мають вигравати, тут нікуди не подінешся.

fbu.ua