Олександр Ковляр «Я хочу всіх обіграти!»

Share/Save/Bookmark

Гравець СК Хімік Олександр Ковляр пройшов у южненському клубі шлях від дитячих команд до професійного баскетболу, і вже другий рік поспіль удосконалює свою майстерність від гри до гри у команді Суперліги під керівництвом Віталія Степановського. 

В цьому сезоні Олександр набирає в середньому 5,7 очок, робить 1,7 підбирань та 2,8 передачі. Про те, як гравець оцінює старт сезону для своєї команди та які нього  плани у кар’єрі, ми обговорювали у нашому інтерв’ю.  

- Олександр, сезон вже можна сказати що у розпалі, завершилося перше коло змагань та зіграно першу гру другого кола. У Хіміка за цей час були вдалі матчі та яскраві перемоги, були й невдачі, але в цілому команда тримається на досить високих позиціях, наразі южненський клуб посідає п'яту сходинку. Що можешь сказати з приводу першого етапу чемпіонату?

 - Цього року рівень суперліги дуже виріс, і в першому колі всі ігри у нас були досить непрості. Я вдячний тренеру, що я отримую більше хвилин, набираюсь досвіду, це завжди дуже важливо для будь-якого гравця. Якщо говорити про те, який суперник найскладніший – не можу виділити когось одного, бо всі команди приблизно рівні за силою. Три-чотири команди виділяються за фінансовими можливостями, але гроші ніколи не грають, грають гравці, кожному потрібно концентруватися на майданчику та з будь-яким суперником віддавати свій максимум. Для себе я бачу мету в тому, щоб прогресувати і виконувати поставлене переді мною завдання кожної гри.

- Скажи, хто з опонентів на твоїй позиції здається тобі найбільш яскравим, кого найбільше хочеться обіграти?

- Мені всіх хочеться обіграти! Може так з дитинства склалося, я завжди відчуваю конкуренцію і хочу бути краще, зіграти в захисті так, щоб у суперника нічого не вийшло, не дати опоненту добре зіграти своїми діями.

- Напевно, це одна із складових успіху для спортсмена, бажання перемоги як найсильніша емоція. Сашко, не можу не запитати, а вас вчать, як упоратися з такими діями суперника як trash – talking, як уникати психологічного тиску, коли тебе намагаються зачепити, вивести на емоції?

- Здебільшого я намагаюся не реагувати на ці провокації, доводити все у грі. Якщо твій захисник починає тебе провокувати, значить ти щось робиш правильно, змушуєш його нервувати, а коли людина нервує – вона робить помилки.

- А якщо тебе все ж таки обурюють емоції, як ти потім справляєшся?

- Є найпростіший і найдієвіший метод, потрібно зробити кілька разів глибокий вдих-видих, і далі зосереджуватись на своїй роботі.

- Скажи, Сашко, ти стежиш за іграми інших команд клубу? Які емоції та враження у тебе виникають, коли дивишся як глядач?

- Я нещодавно бачив частину гри нашого Хіміка-2 із командою суперліги, БК Кривбас, у кубковій зустрічі. Наші хлопці молодці, дуже старалися, може, навіть здивували Кривбас у першій половині – вони довго лідирували, грали на рівних із сильним суперником. Хлопці для цього багато працюють, це дуже добрий досвід для них, і після цього матчу вони почуватимуться впевненіше з іншими командами вищої ліги. Я намагаюся по можливості відвідувати всі матчі нашої другої команди, постійно підтримую зв'язок зі своїм першим тренером Володимиром Івановичем Понько. Дуже цікаво спостерігати за розвитком наших дитячих команд та за юнацькими командами. Коли я бачу в дитячих  командах маленьких хлопців, які тільки починають брати м'яч у руки, проходять якісь перші моменти тренування, я відчуваю свого роду ностальгію. Я через це пройшов, все це пам'ятаю.

- Так, ціле життя у баскетболі, ти виріс на майданчику в нашому клубі… А зараз які завдання ти ставиш перед собою?

- Я зараз намагаюся докласти максимальних зусиль, щоб у майбутньому грати на дуже хорошому рівні. Хочу, щоб усі мої тренери, які мною займалися, мною пишалися – тренери у Суперлізі, вищій лізі, у юнацьких командах, щоб моя сім'я мною пишалася. Мрію досягти хороших висот у європейському баскетболі і намагатимусь докласти всіх зусиль, щоб здійснити цю мрію.

- Великі цілі вимагають величезних енерговитрат, щоденної роботи та не аби яких зусиль. Скажи, Сашко, а що тобі допомагає відновлюватись?

- Після тренувань намагаюся вдома порозтягуватися за допомогою спеціального масажного ролика. Думаю, що дуже важливо - тримати весь час у фокусі уваги те, що ти маєш працювати, у тебе все вийде. Без цього немає досягнень.

- А чи буває необхідність переключитися з баскетболу на інші заняття, чи ти повністю зосереджений на спорті?

- Я дуже зосереджений на баскетболі, люблю у якості відпочинку подивитися ігри Євроліги, спостерігати, робити якісь висновки для себе. Але у вільний час люблю почитати книги, люблю фентезі, з улюблених авторів – Конан Дойл, Толкін, Сапковський. Можу іноді пограти в приставку, щоб якось відволіктися.

- З великою цікавістю стежимо за твоїми успіхами, раді  тому прогресу, який спостерігаємо, і бажаємо досягти найамбітніших цілей, і звичайно, нових перемог з Хіміком!